ВІД ВІДКРИТИХ ЦИФРОВИХ ДАНИХ ДО ДОКАЗУ: АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ OSINT У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2026.3.23Ключові слова:
OSINT, відкриті цифрові дані, кримінальне процесуальне доказування, процесуальна трансформація, цифрова форма доказової інформації, первинний цифровий матеріал, мультисенсорні дані, алгоритмічний аналіз, доказовий пакет, змагальна перевірка.Анотація
У статті обґрунтовано авторську модель процесуальної трансформації результатів OSINT у кримінальному провадженні. Вихідним є положення про те, що доказове значення не становить первинної властивості відкритої цифрової інформації: відкритість характеризує режим доступу до джерела, цифрова форма – спосіб існування та відтворення інформації, а аналітична переконливість – результат її інтерпретації. Метою дослідження є побудова цілісної доктринальної конструкції, яка пояснює перехід від виявленого цифрового матеріалу до фактичних даних, належно сформованих, перевірених, оцінених і використаних для обґрунтування процесуального рішення. Методологічну основу становлять діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, функціональний, герменевтичний методи та метод доктринального моделювання. Шістнадцять етапів трансформації згруповано у п’ять взаємопов’язаних рівнів: інформаційно-пошуковий, техніко-верифікаційний, аналітичний, кримінальний процесуальний і змагально-судовий. Розкрито значення збереження первинного цифрового матеріалу, встановлення походження, розмежування автентичності, цілісності й достовірності змісту, документування операцій та забезпечення відтворюваності. Доведено, що мультисенсорні й алгоритмічно сформовані результати мають похідний характер і не можуть підміняти первинні інформаційні потоки. Запропоновано поняття стандартизованого доказового пакета як організаційно-методичної системи матеріалів, яка забезпечує простежуваність і перевірюваність, але не є новим процесуальним джерелом доказів. Обґрунтовано, що процесуальне оформлення є обов’язковою, але не самодостатньою фазою трансформації, а остаточне доказове значення формується після розкриття матеріалів сторонам, реальної можливості їх змагального оспорювання, безпосереднього судового дослідження та мотивованої оцінки. Сформульовано положення про диференційовану інтенсивність трансформації, яка залежить від виду джерела, складності матеріалу, способу його одержання, технології опрацювання та характеру процесуального рішення.
Посилання
Human Rights Center at the University of California, Berkeley, School of Law; Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations: A Practical Guide on the Effective Use of Digital Open Source Information in Investigating Violations of International Criminal, Human Rights and Humanitarian Law. New York ; Geneva : United Nations, 2022. DOI: https://doi.org/ 10.18356/9789210053433.
Гаврилюк Л. В., Басиста І. В., Афонін Д. С., Шевчишин А. В. та ін. Використання електронних доказів під час досудового розслідування злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (Протокол Берклі) : науково-практичний порадник. Київ : ДНДІ МВС України ; Видавництво «Політехніка», 2024. 196 с. ISBN 978-966-990-133-0.
Gillett M., Fan W. Expert Evidence and Digital Open Source Information: Bringing Online Evidence to the Courtroom. Journal of International Criminal Justice. 2023. Vol. 21. Issue 4. P. 661–693. DOI: https://doi.org/10.1093/jicj/mqad050.
McDermott Y., Koenig A., Murray D. Open Source Information’s Blind Spot: Human and Machine Bias in International Criminal Investigations. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19. Issue 1. P. 85–105. DOI: https://doi.org/10.1093/jicj/mqab006.
Fiorella G., Godart C., Waters N. Digital Integrity: Exploring Digital Evidence Vulnerabilities and Mitigation Strategies for Open Source Researchers. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19. Issue 1. P. 147–161. DOI: https://doi.org/10.1093/jicj/ mqab022.
Freeman L., Vazquez Llorente R. Finding the Signal in the Noise: International Criminal Evidence and Procedure in the Digital Age. Journal of International Criminal Justice. 2021. Vol. 19. Issue 1. P. 163–188. DOI: https://doi.org/10.1093/jicj/mqab023.
Погорецький М. А., Меленті Є. О. Документування атак держави-агресора на об’єкти критичної інфраструктури України: методика інтелектуального аналізу мультисенсорних даних та використання його результатів у кримінальному процесуальному доказуванні. Право і суспільство. 2025. № 4. Т. 1. С. 251–274. DOI: https://doi.org/ 10.32842/2078-3736/2025.4.1.36
Погорецький М. А. Нова концепція кримінального процесуального доказування. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 3. С. 63–79. URL: https://vkslaw.knu.ua/ images/verstka/3_2015_Pogoretskyi.pdf.
Погорецький М. А. Теорія кримінального процесуального доказування: проблемні питання. Право України. 2014. № 10. С. 12–25. URL: https://pravoua.com.ua/uk/store/ pravoukr/pravoukr_10_14/Pogoretskyi_10_14.
Погорецький М. А. Цифрові (електронні) докази та цифрова (електронна) форма доказів: розмежування понять і його значення для кримінального процесуального доказування. Аналітично-порівняльне правознавство. 2026. № 1. Ч. 3. С. 115–125. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2026.01.3.18
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9–10, 11–12, 13. Ст. 88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
Скрипник А. В. Використання цифрової інформації в кримінальному процесуальному доказуванні : монографія. Харків : Право, 2022. 408 с. DOI: https://doi.org/ 10.31359/9789669982940
Каланча І. Г. Докази, що мають електронну форму, в кримінальному процесі України: концептуальний аспект : монографія. Київ : SBA Print, 2025. 528 с.
Концептуальні основи цифровізації кримінального провадження України монографія / за заг. ред. Н. В. Глинської ; НДІ вивчення проблем злочинності імені : академіка В. В. Сташиса НАПрН України. Харків : Право, 2024. 452 с. DOI: https://doi.org/ 10.31359/9786178612139.
Гора І. В., Колесник В. А., Малюк В. В., Ходанович В. О., Черняк А. М., Щербина Л. І. Електронні докази у кримінальному провадженні: поняття, збирання, використання в доказуванні : монографія / за заг. ред. В. А. Колесника. Київ : 7БЦ, 2024. 484 с. 16. ДСТУ ISO/IEC 27037:2017. Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови для ідентифікації, збирання, здобуття та збереження цифрових доказів. Київ : УкрНДНЦ, 2018. VI, 31 с.
Guttman B., White D. R., Williams S., Walraven T. Digital Evidence Preservation: Considerations for Evidence Handlers. NIST IR 8387. Gaithersburg, MD : National Institute of Standards and Technology, 2022. DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.IR.8387.
Scientific Working Group on Digital Evidence. Best Practices for Digital Evidence Collection. SWGDE 18-F-002-2.0. Version 2.0. 20 November 2025. URL: https://swgde.org/ wp-content/uploads/2025/12/2025-11-20-Best-Practices-for-Digital-Evidence-Collection-18-F- 002-2.0.pdf.
Погорецький М. А. Верховенство права у кримінальному процесуальному доказуванні: методологія та практика застосування. Вісник Національної академії правових наук України. 2025. Т. 32. № 3. С. 275–299. DOI: https://doi.org/ 10.31359/1993-0909-2025-32-3-275
Погорецький М. А. Допустимість доказів у кримінальному процесі та процесуальна доброчесність: доктрини і практика (порівняльно-правове дослідження). Вісник кримінального судочинства. 2025. № 1–2. С. 22–59. DOI: https://doi.org/ 10.17721/2413-5372.2025.1-2/22-59
Погорецький М. А. Цифрові технології та докази у розслідуванні злочинів проти основ національної безпеки України: процесуальні проблеми та європейські стандарти. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 5. Ч. 3. С. 239–256. DOI: https://doi.org/ 10.24144/2788-6018.2025.05.3.37.
Шумило М. Є., Погорецький М. А. Проблеми використання матеріалів оперативно- розшукової діяльності в доказуванні у кримінальних справах: теоретичний та практичний аспекти. Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001. Вип. 3. С. 199–209.
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254к/96-вр#Text.
Про захист персональних даних : Закон України від 1 червня 2010 р. № 2297-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 34. Ст. 481. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2297-17.
Торбас О. О. OSINT при розслідуванні кримінальних правопорушень : підручник. Одеса : Видавництво «Юридика», 2024. 180 с. ISBN 978-617-8182-13-7.
Басиста І. В., Гаврилюк Л. В., Гутник А. В., Хитра А. Я. Використання цифрових даних з відкритих джерел під час досудового розслідування кримінальних правопорушень: окремі аспекти. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. 2024. Вип. 17 (29). С. 227–243. DOI: https://doi.org/ 10.33098/2078-6670.2024.17.29.227-243. 27. Назимко Є. С., Коваленко А. В. Сучасні техніко-криміналістичні засоби доказування в кримінальному провадженні : навчально-методичний посібник. Київ : Алерта, 2024. 106 с. ISBN 978-617-566-866-5.
Фоміна Т. Г., Рачинський О. О. Електронні докази у кримінальному процесі: проблемні питання теорії та практики. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2023. № 3 (102). Ч. 2. С. 207–220. DOI: https://doi.org/10.32631/v.2023.3.43.
Бабаєва О. В., Авербах Д. В. Щодо питання про використання доказів, отриманих з відкритих джерел, у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2024. Вип. 83. Ч. 3. С. 169–174. DOI: https:// doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.26.
Коновалова Д. О. Особливості використання розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 11. С. 459–465. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-11/106.
Кульчицька Л. О. Матеріали OSINT як джерела доказів у кримінальних провадженнях за ознаками злочину агресії та воєнних злочинів. Цифровізація кримінального провадження: стан та перспективи : матеріали науково-практичного круглого столу, м. Харків, 19 вересня 2024 р. Харків : Право, 2024. С. 97–101. DOI: https://doi.org/10.31359/9786178411565.
Лісніченко Д. В. Використання даних з медіа та відкритих джерел (OSINT) у процесі доказування у кримінальних провадженнях. Право та державне управління. 2025. № 1. С. 234–239. DOI: https://doi.org/10.32782/pdu.2025.1.32.
Тома М. Г., Василова О. В. Інструменти OSINT: фіксація воєнних злочинів в Україні. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 2. С. 905–909. DOI: https://doi.org/ 10.24144/2788-6018.2025.02.134
Черняк А. М. Цифровізація доказування у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України: межі допустимості та процесуальні гарантії. Вісник кримінального судочинства. 2026. № 1. С. 363–393. DOI: https://doi.org/ 10.59835/2413-5372.2026.1/363-393.
Dubberley S., Koenig A., Murray D. (eds.). Digital Witness: Using Open Source Information for Human Rights Investigation, Documentation, and Accountability. Oxford : Oxford University Press, 2020. 360 p. DOI: https://doi.org/10.1093/ law/9780198836063.001.0001.
Peake J. Challenges of Using Digital Evidence for War Crimes Prosecutions: Availability, Reliability, Admissibility. AJIL Unbound. 2024. Vol. 118. P. 57–61. DOI: https://doi.org/ 10.1017/aju.2024.5.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2024 р. у справі № 569/1908/23, провадження № 51-1430км24, ЄДРСР № 119741340. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119741340.
Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2025 р. у справі № 201/11849/23, провадження № 51-584км25, ЄДРСР № 129086893. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/129086893.
European Court of Human Rights. Ukraine and the Netherlands v. Russia [GC], applications nos. 8019/16, 43800/14, 28525/20 and 11055/22, judgment of 9 July 2025. HUDOC no. 001-244292. URL: https://hudoc.echr.coe.int/?i=001-244292.
European Court of Human Rights. Georgia v. Russia (II) [GC], application no. 38263/08, judgment of 21 January 2021. HUDOC no. 001-207757. URL: https://hudoc.echr.coe. int/?i=001-207757.
International Criminal Court, Pre-Trial Chamber I. Warrant of Arrest for Mahmoud Mustafa Busayf Al-Werfalli, 15 August 2017, ICC-01/11-01/17-2. URL: https://www.icc-cpi.int/ court-record/icc-01/11-01/17-2.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
