ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЙ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ СУДОМ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТА ПРОКУРОРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2026.3.22

Ключові слова:

кримінальне провадження, повернення обвинувального акта, прокурор, орган досудового розслідування, строки досудового розслідування, розумний строк.

Анотація

У статті досліджуються актуальні проблеми кримінального процесуального права, пов’язані з поверненням судом обвинувального акта прокурору та визначенням строків досудового розслідування після такого повернення. Актуальність теми обумовлена відсутністю в Кримінальному процесуальному кодексі України чітких положень щодо суб’єкта усунення недоліків обвинувального акта, а також строків, протягом яких такі недоліки мають бути усунуті та обвинувальний акт повторно скерований до суду. У роботі проаналізовано положення кримінального процесуального законодавства, правові позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду, об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, роз’яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також практику Європейського суду з прав людини. Особливу увагу приділено визначенню належного суб’єкта усунення недоліків обвинувального акта після його повернення судом. Обґрунтовано висновок, що таким суб’єктом повинен виступати прокурор, оскільки саме йому закон прямо адресує повернення обвинувального акта. Окремо досліджено питання щодо строку, протягом якого усуваються недоліки повернутого обвинувального акта. Обґрунтовується позиція, відповідно до якої такі дії фактично здійснюються в межах досудового розслідування, а отже мають бути пов’язані зі строками, встановленими ст. 219 Кримінального процесуального кодексу України. У статті запропоновано алгоритм обчислення строку досудового розслідування після повернення судом обвинувального акта прокурору, який базується на визначенні невикористаного залишку строку досудового розслідування на момент первинного направлення обвинувального акта до суду. Зроблено висновок, що застосування концепції виключно «розумного строку» без визначених часових меж може створювати ризики для принципу правової визначеності та призводити до неоднакового правозастосування. У зв’язку з цим запропоновано більш визначений механізм обрахунку строків після повернення обвинувального акта, який сприятиме забезпеченню законності, передбачуваності кримінального провадження та мінімізації ризиків його закриття у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування.

Посилання

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 01.07.2026).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 (справа № 336/3796/ 15-к). Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/123780067 (дата звернення: 01.07.2026).

Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12#Text (дата звернення: 01.07.2026).

Постанова об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 (справа № 753/25892/21). Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/118520015 (дата звернення: 01.07.2026).

Рішення Європейського суду з прав людини від 20.01.2022 у справі «Оксаніч проти України» (заява № 64627/13). // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_h06#Text (дата звернення: 01.07.2026).

Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.09.2024 (справа № 754/5506/22). Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/ Review/121867858 (дата звернення: 01.07.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-08-26

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ