ESG-КОНЦЕПЦІЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЇЇ РОЗВИТОК У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ: ОКРЕМІ АНТИКОРУПЦІЙНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз розвитку концепції корпоративної соціальної відповідальності (Environmental, Social, Governance, ESG-концепції) у національному законодавстві України з особливим акцентом на її антикорупційному вимірі (елемент «Governance»). Дослідження набуває надзвичайної актуальності в умовах воєнного стану, повоєнного відродження та євроінтеграції України, що вимагають від українського бізнесу впровадження високих стандартів доброчесності, прозорості та підзвітності. ESG-концепція тісно корелює з правовими стандартами прав людини, доброчесністю, прозорістю, підзвітністю та іншими морально-етичними засадами і підходами. Водночас акцентовано увагу на тому, що ESG-концепція еволюціонує від добровільних морально-етичних ініціатив до стратегічного інструменту державної політики та предмета системного правового регулювання. Обґрунтовано, що антикорупційні заходи і засоби, які діють у корпоративному секторі економіки є основним критерієм соціальної справедливості та інвестиційної привабливості. Проаналізовано норми Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про публічні закупівлі», виявлено низку регуляторних дисбалансів та прогалин у правовому забезпеченні антикорупційного комплаєнсу юридичних осіб. З метою модернізації законодавства запропоновано конкретні правотворчі кроки. Зокрема, обґрунтовано необхідність запровадження обов’язкового антикорупційного комплаєнсу для учасників усіх процедур публічних закупівель без прив’язки до чинного вартісного цензу. Запропоновано вдосконалити статтю 63 Закону України «Про запобігання корупції», розмежувавши вимоги до змісту антикорупційної програми юридичної особи на імперативний («обов’язковий мінімум») та диспозитивний (варіативний) блоки. Це дозволить врахувати корпоративну дискрецію та локальну оцінку ризиків. Також наголошено на важливості запровадження публічного звітування компаній перед громадянським суспільством. Зроблено висновок, що в контексті євроінтеграції корпоративна правотворчість має спиратися на основоположні засади ESG, а модернізація законодавства повинна трансформувати соціальну відповідальність бізнесу у чітко регламентовану систему правових інструментів для досягнення балансу приватних і публічних інтересів.