ДОНОРСЬКИЙ ОРГАН ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Анотація

Право на трансплантацію належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Серед об’єктів цивільних прав, перелічених у Цивільному кодексі України, відсутнє поняття донорського органу. Донорський орган можна розглядати через розуміння його як особистого немайнового блага та як матеріалізованого об’єкта в разі відокремлення певного органу чи анатомічного матеріалу від тіла людини. Анатомічні матеріали, органи, клітини мають специфічну функцію – покликані задовольняти потребу людини в охороні здоров’я та здійсненні права на життя, тобто захисті особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини. Вони є об’єктами цивільних правовідносин специфічного особистого призначення та не можуть бути предметом вільного цивільного обороту. Із цієї причини не можна цілком погодитися з ототожненням правового режиму речі з донорським органом у вигляді органу (чи його частини), іншого анатомічного матеріалу, клітин тощо. Матеріалізований вигляд мають відокремлені від тіла людини анатомічні органи, призначені для трансплантації. Цим пояснюється обґрунтування їх речової природи. Однак при цьому невирішеним залишається питання призначення цих об’єктів, які використовуються загалом не для задоволення матеріальних потреб, а для реалізації особистих немайнових прав, пов’язаних із природним існуванням людини як учасника цивільно-правових відносин. Унаслідок медичного втручання на основі згоди донора та реципієнта відбувається трансформація особистого немайнового права фізичної особи в самостійний об’єкт цивільних правовідносин. Главу 15 Цивільного кодексу України варто доповнити статтею «Донорські органи (анатомічні та біологічні матеріали і клітини)» такого змісту: «Донорським органом є анатомічні матеріали (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини, фетальні матеріали людини, інші біологічні продукти, придатні для трансплантації на основі згоди донора та реципієнта відповідно до порядку, встановленого законодавством».